МАПА – Чернівці

Вперше місто згадується в грамоті молдавського господаря Олександра Доброго від 8 жовтня 1408 року. Ця згадка про Чернівці пов’язана з розвитком торгівлі в регіоні наприкінці ХIV століття. Політичне зближення Молдавії і Польщі сприяло налагодженню торговельних відносин між ними. Велику роль в цьому відіграла мирна політика Олександра Доброго. Цей воєвода після тривалих переговорів із львівськими купцями 8 жовтня 6919 року за молдавським літочисленням, що відповідає 8 жовтня 1408 року, видав торгову грамоту. Вона була написана церковнослов’янською мовою, яка в той час широко використовувалася в Молдавії для складання подібних документів. Тут вперше йдеться про Чернівці під точно визначеною датою.

Фрагмент грамоти в перекладі звучить так:

«Божою милістю, ми Олександр воєвода господар землі Молдавською уклав з послами і купцями граду Львова наступний митний договір як вони повинні ходити товарами в нашу країну, заплативши митниці менше ніж раніше, а саме: Ті Львівні, які захочуть привести срібло в нашу країну, спочатку продадуть нам скільки нам буде потрібно, а що залишиться, продадуть і іншим…

Львів’яни отримували право мати в Сучаві свій будинок, тобто свій офіс, але в якому не мали права тримати корчму або варити пиво. За порушення цих заборон Львів’яни могли залишитися без цього будинку…

“У Чернівцях від німецького воза мито – 4 гроші, від вірменського – 6 грошів, від великої рогатої худини – один гріш, від 10 свиней – один гріш. Таке мите чернавське.

У Чернівцях вози не перевіряти, достатньо того, хто купець завіряє, що він не має заборгованого товару: куниць, срібла, воску та добрих коней місцевою породи Від воза з рибою платиться також мито, також як і від остальних.”

Це все те, що ми можемо зробити для нашого господаря, короля Польщі, всієї Галичини і Подолії і ми присягаємося зберегти у віка століть, не змінивши нічого з того що написали вище по християнському звичаю…

Свідками при складанні цього договору були: Пан Юрій староста, пан Міхайло з Дорохоя, пан Влад з Сирета, пан Оане Ворник з Сучави, пан Яцько, пан Ляш пахарник, а з боку міста Львова були свідками посли: Мачико Куліковськи, Земірстан Ханес, Ханес Верзест, Русявий Никліус і писар Львова Ханес. Для більшої вірності ми довірили нашому вірному братові Логофету написати і ставити наш великий герб.

Сучава, 6910, жовтень 8.

Текст, який безпосередньо стосується стягування митних зборів в Чернівцях займає не більше 7-8 %.

Зміст решти тексту відноситься до інших міст і населених пунктів, як Молдови так і Польщі, Угорщини, Мунтенії, Валахиі, Галичини, Подолії. Приведемо назви цих населених пунктів в порядку їх появи в договорі.

Черновіц, Львів, Сучава Четатя Албе (Аккерман), Тігина (Бендери), Бакеу, Бістріца, Бая, Молдавіца, Брашов, Тротуш, Каменіца (Каменец-подольськ), Дорохой, Сирет, Хотін, Роман, Нямц (Пятра-нямц), Бирлад.

До слово «Чернівці» зустрічається в документі 6 разів, Львів – 5 разів, Сучава – 19 разів, Тігина 2 рази. В грамоті згадується всього 22 населених пункти.

Пошук оригіналу грамоти у Чернівцях розпочали ще в1908 рокці під час підготовки до 500-річчя міста з ініціативи відомого історика Фрідріха Кайндля.

За логікою речей вона могла тоді зберігатись у львівському історичному архіві. Але тоді там уже її не було. І в Україні теж.

Мої пошуки цієї грамоти тривали близько 2 роки і буквально 30 жовтня 2003 року прийшов лист з Державного історичного музею за підписом кандидата історичних наук Андрія Дмитровича Яновського що грамота є в відділі письмових згадок, фонд №17опис №2 одиниця зберігання 116 і вони готові надати архіву та місту копію грамоти.

Як вона потрапила до Москви і там зберігалась у чудовому стані до сьогодні залишається загадкою?

При нагоді, хочу подякувати всім керівникам архівів та музеїв України, Румунії, Молдови та Росії за допомогу у мої пошукові справі та підтримували мене морально.

Особливо хочу подякувати директору Державного історичного музею міста Москви пану Шкурко.